Правила добросусідства: що й до чого?

Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області роз’яснює:

«Правила добросусідства: що й до чого?»

Маєте приватний будиночок? Мешкаєте у сільській місцевості?

Тоді маєте і сусідів на прилеглих до вашої земельних ділянках. У такій ситуації можуть дошкуляти тварини, яких розводять сусіди, бджілки, які іноді плутають сад своїх господарів та ваше подвір'я, неправильно розташована вигрібна яма і ще багато чого. З огляду на це варто всім згадати про ПРАВИЛА ДОБРОСУСІДСТВА.

Що таке Правила добросусідства?

Стаття 103 Земельного кодексу України передбачає те, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні:

✓ обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам/користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей;

✓ використовувати землю відповідно до цільового призначення;

✓ способами, які не заважають власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням

✓ співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель.

Власники та землекористувачі земельних ділянок не мають права використовувати свої земельні ділянки так, щоб це заважало сусідам використовувати їхні земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов’язані не порушувати права на землю один одного та дотримуватися при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

До прикладу, сусіди, використовуючи у своїй діяльності прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, зобов’язані неухильно дотримуватись законодавства про охорону земель. Власникам ділянок, що межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.

Які найтиповіші випадки порушень правил добросусідства?

Отже, сусід має дбати, щоб на сусідній землі не створювати: затінення, задимлення, неприємних запахів, шумового забруднення, неприпустимого впливу.

Наприклад, порушенням буде:

Зведення занадто високої споруди чи такої, що дуже близько розташована до межі із сусідньою земельною ділянкою, і перешкоджає доступу сонячного світла, внаслідок чого пригнічується ріст овочів, фруктів, ягід, що ростуть у сусідів.
Неприємні запахи, які поширюються на сусідні земельні ділянки у зв’язку з утриманням худоби чи птиці, розміщення сусідами гаражу, де відбувається техобслуговування автомобілів;
спалювання листя, сміття, яке призводить до забруднення повітря на сусідній ділянці;
використання технічних засобів (магнітофонів, пилорам, верстатів тощо), які через високу гучність спричиняють шумове забруднення – це типові приклади порушення правил добросусідства.

Проте, варіантів таких порушень – безліч. Часто трапляються ситуації, коли власники чи землекористувачі самовільно знищують зелені насадження (відрізають корені дерев, кущів), які проникають на їхню земельну ділянку із сусідньої, не думаючи про правомірність та законність таких дій. Тут варто зважати, що так чинити можна лише тоді, якщо таке «проникнення до Вас рослинності» заважає використовувати Вам свою земельну ділянку за цільовим призначенням.

Тому під час використання земельних ділянок, сусідам необхідно пам’ятати:

– не посягати на чужу землю,

– здійснювати будівництво за погодженою в установленому порядку проектною документацією, з дотриманням будівельних норм і правил , вимог Державних санітарних правил планування та забудови населений пунктів, затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 р.,

– дотримуватись ветеринарно-санітарних норм

– без дозволу не переходити межу між власною та сусідньою ділянками,

– підтримувати в належному стані встановлені межові знаки.

Які існують вимоги до розташування споруд і дерев по відношенню до сусідньої земельної ділянки?

З 01 жовтня 2019 року основним документом, який регулює питання забудови, і в т.ч. нормує відстані, є ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м!

Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.

ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.

Септики та фільтруючі колодязі повинні бути розташовані не ближче 5-10 м (в залежності від продуктивності) від житлових будинків та літніх кухонь. І не ближче 20 м від артсвердловин та колодязів.

Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв.м) розташовують не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів).

Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірник, сховища для добрив та ядохімікатів повинні знаходитись не ближче 20 м від житлових будинків, літніх кухонь та артсвердловин водопостачання (питних колодязів). Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт.

Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення провітрювання суміжних територій.

При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну бджолину сім’ю потрібно 30-35м². У пасічника повинний бути оформлений «Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки», це документ, який ідентифікує пасіку та встановлює ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, однак не вказує на кількість бджолиних сімей, які має право розміщувати пасічник на конкретній земельній ділянці. Кількість бджолосімей розраховується відповідно до площі земельної ділянки, у кожному випадку окремо, з урахуванням щільності забудови населеного пункту. Рой - власність бджоляра, тому його господар несе матеріальну та адміністративну відповідальність за збиток, який комахи нанесуть сусідові.

Власники тварин мають право утримувати собак на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо її огорожа забезпечує ізоляцію тварини на цій території. Собача будка не може бути розміщена ближче ніж 1 м від межі.

Що робити, якщо правила добросусідства не дотримуються?

Дії на забезпечення прав сусідів: раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків, можливий обмін земельних ділянок тощо

Земельним кодексом України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб тощо.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної ради. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку. Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення Вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами. Якщо мова йде про порушення санітарно-ветеринарних норм, пам'ятайте, що є і такий орган, як Держпродспоживслужба.

Залежно від видів порушення, доказами для суду будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують порушення, які спричинили шкоду Вашим правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці Держави. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцем знаходження земельної ділянки.

Сподіваємося, що всі суперечки, які виникають між сусідами з даних питань, Ви вирішите між собою без долучення державних органів, дотримуючись Правил добросусідства , поваги та розуміння один одного.