ЛУЧКО Богдан Іванович

Лучко Богдан Іванович

Народився 17.09.1982 року у с. Петриківка у багатодітній родині.

Ріс веселим, допитливим, старанним хлопчиком.

У 2000 році закінчив Олександропільську школу. Був завзятим футболістом: жоден футбольний матч у школі не проходив без його участі. 

Коли Богдану виповнилося 18, був призваний на строкову службу до лав Збройних  Сил України.

У 2002 році демобілізувався, пішов працювати  помічником комбайнера.

Згодом одружився. У шлюбі народилося двоє діточок, для яких він став турботливим батьком.  

У пошуках кращого життя родина переїжджає до м. Дніпра, яке стало для  них другою домівкою.

Щасливий плин мирного життя Лучків обірвався 24 лютого 2022 року.

Одразу після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Богдан пішов спочатку до групи Добровольчого формування територіальної оборони Дніпровської міської територіальної громади "Варта Дніпра", а в травні - на передову. Куп’янськ, Часовий Яр, Бахмут - це бойовий шлях нашого Героя.

За героїчний вчинок, пов'язаний із ризиком для життя під час бойових дій Богдан Іванович Лучко був нагороджений Хрестом "Честь і Слава" та Орденом «Незламним героям російсько – Української війн»

27 січня 2023 року разом зі своєю бригадою пішов на чергове бойове завдання, з якого полинув  у безсмертя.

У 2023 році на території громади проводився футбольний матч пам’яті загиблих захисників ім. Богдана Лучка

Будемо гідні його пам'яті, честі і звитяги. Вклоняємося доземно. Вічна слава Герою!