Біографія

Дручок Микола Євгенійович - народився 27 квітня 1986 року в маленькому мальовничому селі Вільне, Солонянського району. Він був світлою іскрою в своїй родині, наймолодшим із трьох дітей. Мав старшого брата Олександра та сестру Тетяну. З дитинства Микола був відомий своєю добротою, дружелюбністю і завжди був готовим допомогти іншим.

З 1992 року він почав навчатися Криничанській середній школі і успішно закінчив її в 2003 році. У школі Микола був активним учасником і завжди завоювував друзів своєю щирістю та доброзичливістю. Він також був відомим своєю спортивністю, займався футболом та іншими видами спорту, і завжди був у центрі уваги на спортивних заходах, здобуваючи грамоти та медалі.

Після закінчення школи Микола почав працювати трактористом в колгоспі де проявив свою наполегливість і відповідальність. Та згодом вирішив віддати частину свого життя на службу Україні, вступивши до Збройних Сил. Після чесного виконання військового обов'язку він повернувся до мирного життя та почав працювати в муніципальній гвардії, де був нагороджений грамотою за сумлінну працю по забезпеченню законності громадського порядку та захисту комунального майна територіальної громади міста Дніпра.

У часи коли Україна стояла на порозі великого випробування та потребувала захисту своєї державності, Микола не залишилися осторонь цих подій. Вступивши в Національну гвардію України з 2015 по 2016 рік захищав свою країну в зоні АТО . Під час подій на Донецькому та Луганському напрямках був завжди там, де найбільше потрібна була його допомога.

Під час повномасштабного вторгнення російського війська на територію України вже 26 лютого Микола знову був мобілізований до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Але справжнім випробуванням для Миколи став той момент, коли його брат, з яким вони воювали пліч-о-ліч півтори року отримав поранення під час важкого бою. Микола виявив справжню героїчну відвагу і самовіддано врятував брати, винісши його з поля бою і забезпечивши медичну допомогу. Цей акт відваги врятував життя і залишив незабутній слід в серцях всіх, хто знав Миколу.

Але, на жаль, 01 вересня 2023 року поблизу села Новоселівське на Луганщині, Микола загинув.

Без батька залишилося двоє чудових діточок, яких він неймовірно любив та пишався. Вони були його натхненням та міцним стимулом для боротьби за майбутнє. Він завжди мріяв побудувати для них кращий світ, в якому панує мир та процвітання.

Був нагороджений: