Біографія

Народився 19 лютого 1982 року у м. Удачний у Якутії.

Батьки : Сергій Вікторович (тяжко хворів і помер 15.04.2022р.) і Олена Олександрівна.

1991-го року родина переїхала в Україну (с. Дзержинівка (Іверське) .

У 1998 році Стас закінчив школу. У селі й досі його згадують з великою повагою, бо був він вихованим, чемним і завжди вмів відстояти власну точку зору.

Навчався у Київському інституті міжнародних відносин 2 роки. Потім перевівся до м. Кам’янське у МАУП (Мала академія управління персоналом).

У 2011 р. одружився. Дружина Ірина працює економістом. Через 4 роки народився син Владислав.

Станіслав захоплювався спортом, займав призові місця у змаганнях на першість м. Дніпра.

Завжди всіляко підтримував маму у догляді тяжко хворого батька.

До початку великої війни працював виконробом у будівельній фірмі.

25 жовтня 2022 року Станіслава було призвано до лав Національної гвардії України. Спочатку ніс службу в Гостомелі, а далі – на початку березня 2023-го  - Запорізький напрямок. Був старшим водієм зенітно – ракетної установки.

А далі – страшний випадок, як кажуть, один на мільйон: осколок від снаряда потрапив під бронежилет, у самісіньке серце воїна. Це сталося 15 червня 2023 р. поблизу Малої Токмачки.

Обірвалося життя у розквіті сил, обірвалися мрії …

Та нехай не зачерствіють наші серця, бо ми не маємо права забути найкращого сина для мами, найріднішого тата для 8-річного сина і турботливого чоловіка для єдиної коханої дружини. А ще Станіслав назавжди залишиться в нашій пам’яті справжнім захисником рідної України, воїном світла.