Як обрати морозиво та не отруїтися. Основні правила

Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області роз’яснює:

«Як обрати морозиво та не отруїтися. Основні правила»

Морозиво – улюблений смаколик усіх поколінь. Його люблять навіть ті, хто не дуже полюбляє солодке, і ті, хто сидить на дієті. Морозиво поруч із нами під час неспішних літніх прогулянок або за затишним переглядом фільму.

Вражає і різноманіття смаків: крім звичного всім вершкового, полуничного, шоколадного або карамельного, провідні світові майстри відкривають нові межі кулінарного мистецтва в цій галузі.

У морозиво додаються незвичайні інгредієнти, наприклад, мадагаскарська ваніль або чилійська малина. Та воно дивує нас не лише екзотичними смаками, його історія приховує цікаві факти.

Чим же може вразити нас цей, здавалося б, звичний десерт? У "біографії" знайомого нам з дитинства продукту можна знайти кілька дійсно дивовижних фактів.

1. Морозиво має тисячолітню історію. Є припущення, що перша згадка про цей смаколик з'явилася понад чотири тисячі років тому. Тоді китайці подавали до столу десерти, схожі на сучасний "фруктовий лід". Це не було морозивом у його сучасному вигляді: кухарі просто змішували сніг зі шматочками фруктів та ягід. А стародавні греки із задоволенням ласували сильно охолодженими молочними продуктами.

2. Але перше вершкове морозиво, до якого, крім льоду і фруктів, стали додавати збите молоко, вершки і яєчні жовтки, з'явилося тільки в XVI столітті. Коли Катерина Медичі вийшла заміж за французького короля, вона привезла з собою і кухаря, який готував для неї улюблені ласощі. Секрет виготовлення цього морозива тривалий час зберігався в таємниці. Перші рецепти почали публікувати в кулінарних книжках тільки на початку XVIII століття. Таким чином, вони стали доступні загалу.

3. Взимку 1905 року 11-річний Франк Епперсон зі США випадково залишив на вулиці стакан содової з трубочкою. Вміст замерз, хлопчик смикнув за соломинку, витягнув замерзлу содову зі склянки і з'їв її. Коли Епперсон подорослішав, то запатентував свій фірмовий "заморожений лід на паличці". Згодом морозиво на паличці стало настільки звичним, що ніхто вже й не пам'ятає, що колись це стало відкриттям.

4. Автор Декларації незалежності США президент Томас Джефферсон був великим фанатом морозива: він особисто привозив до Америки вишукані рецепти з Франції. А часом, бувало, складав їх самостійно. Так, рецепт ванільного морозива, складений особисто президентом Джефферсоном, нині зберігається в Бібліотеці Конгресу.

5. Перший опублікований рецепт морозива з'явився 1718-го року в збірці рецептів місіс Мері Ілз, випущеній у Лондоні.

6. Морозиво стало однією з обов'язкових страв на інавгураціях президентів США, починаючи з такої церемонії Джеймса Медісона 1813 року.

7. У промислових масштабах смаколик почали виготовляти в XIX столітті. Перша фабрика морозива з'явилася в Балтіморі в США 1851 року.

8. У нью-йоркському ресторані Serendipity 2005 року на честь його п'ятдесятиріччя пропонувалося найдорожче в світі морозиво-сандей "The Golden Opulence Sundae" вартістю 1000 доларів, а 2007 року той самий ресторан спільно з ювелірною фірмою Euphoria New York виготовляв найдорожче в світі морозиво-десерт з їстівним золотом "Frrrozen Haute Chocolate" вартістю 25 000 доларів.

Так, це цікаві факти, але на теперішній час в Україні існують стандарти морозива і як вибрати найкраще?

Насамперед, слід звернути увагу:

на форму − якщо морозиво деформовано, це говорить про те, що продукт розморожували;
морозиво не повинно бути м’яким, а на його поверхні не повинно бути ніяких твердих утворень, крупинок або кристаликів;
на упаковку, на якій зазначена назва та склад продукту, виробник, дата виготовлення, термін придатності, харчова та енергетична цінність, умови зберігання, маса нетто та наявність алергенів.

Одним із вважливих показників на етикетці морозива, на який необхідно звернути увагу, – це маркування ДСТУ. Окрім таких основних правил, треба пам'ятати і про три державні стандарти для морозива:

ДСТУ 4733:2007– морозиво на молочній основі (молочне, вершкове і пломбір) повинно виготовлятися винятково з молока та продуктів його переробки, без застосування будь-яких жирів та білків немолочного походження , морозиво найбільш натуральне, до складу заборонено додавати рослинні жири;
ДСТУ 4734:2007 – виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу, натуральних барвників, ароматизаторів та інших необхідних для виробництва інгредієнтів;
ДСТУ 4735:2007 – виготовляють із комбінованим складом сировини і випускають із частковою заміною молочної сировини на компоненти рослинного походження (рослинні жири- морозиво у яке додають пальмову та кокосову олії).

Крім наведених вище стандартів є ще технічні умови, які означають, що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою. В такому випадку на етикетці продукту замість звичного напису ДСТУ буде зазначена абревіатура ТУ і відповідний набір цифр. Обираючи таке морозиво, варто зважати на те, що підприємство-виробник має право самостійно вирішувати питання вибору складових компонентів цього продукту.

Ризики при купівлі морозива

Взагалі морозиво вважають одним із найбільш безпечних продуктів, оскільки суміш зазнає подвійної обробки: спочатку пастеризується, а потім охолоджується. Але морозиво, як і всі молокопродукти, швидко псується. Фахівці попереджають, що морозивом можна отруїтися.

Не варто купувати в спеку розталий стаканчик чи брикетик, бо в ньому стрімко розмножуються мікроорганізми. Особливу небезпеку становить м'яке морозиво, яке видавлюють з автоматів. Термін придатності такого продукту - максимум 30 годин, але на ділі торгують таким морозивом близько 2-3 тижнів.