Вшанування пам'яті про загиблого Героя-земляка
Восьмий травневий день. Природа, зігріта сонячним теплом, милує око смарагдовою зеленню і яскравим квітковим різнобарв’ям. Усе сповнене радості життя. А наші серця сповнені болю і смутку. Кляті рашисти не дають змоги відчувати сповна цієї радості. Бо у нашій Україні йде війна, на полях битв якої гинуть найкращі наші захисники.
Сьогодні виповнюється рік, як небесним янголом злетіла увись душа Сергія Олександровича Мажари.
Ще змалечку він вирізнявся якоюсь надзвичайною добротою і чуйністю. А коли прийшла війна, разом зі своїми братами став на захист рідної землі. Вступив до лав Національної Гвардії України. Пройшов вишкіл у Львові. Там йому присвоїли звання молодшого сержанта. Сергій за власним бажанням приєднався до лав штурмової бригади «Буревій», де був старшим механіком – водієм БМП.
У квітні 2023 року пощастило приїхати додому у короткочасну відпустку і здійснити одну зі своїх заповітних мрій: одружитися з коханою дівчиною, з якою мріяв створити родину, народити діточок.
Але цим мріям так і не судилося здійснитися. 8 травня 2023 року Сергій загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в смт Білогорівка на Луганщині, не доживши до свого 27-го дня народження.
З того дня промайнув уже рік. Для батьків, рідних і близьких це був рік жалю і невимовного болю, який не потамувати ніякими словами.
Сергій виявився справжнім захисником своєї країни, готовим ризикувати життям задля збереження миру і безпеки.
Ми щиро співчуваємо родині загиблого Героя. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані.
Ми обов’язково переможемо! А нашим героям – вічна слава!
