Головко Анатолій Олександрович
Десять років триває війна за нашу державність і незалежність. Десять років наш народ платить найвищу ціну за право вільно жити на власній землі – життя найкращих синів. Згадаймо сьогодні одного з них – вірного сина України, справжнього патріота рідної землі.
Дев’ять років тому 9 березня 2015 року поблизу Авдіївки в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання обірвалося життя нашого земляка Головка Анатолія Олександровича.
Старший солдат, старший водій 25-ої окремої повітряно – десантної бригади. Мобілізований до лав ЗСУ 24 березня 2014 року. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.
Бойовий шлях Анатолія Олександровича проліг через Іловайськ, Краматорськ, Савур – Могилу, Авдіївку. Двічі був поранений, мав повне право комісуватися і більше не йти на фронт, але не міг жити цивільним життям, знаючи, що його побратими воюють, і знову пішов на передову.
Нагороджений медалями «За воїнську доблесть», «Захиснику Вітчизни», «За пролиту кров». Ім’я Героя занесено до книги «Все буде Україна. Золотий фонд нації».
У Анатолія залишилась донька Аліна, батьки Наталія Миколаївна та Олександр Васильович.
6 квітня 2016 року в Олександропільському НВК відбулося відкриття меморіальної дошки. Вулиця, на якій живуть батьки Героя, носить його ім’я.
Скільки б часу не пройшло, біль через втрату найріднішої людини не згасає у серцях, він лише притлумлюється. Прийміть наші щирі співчуття, шановні Наталіє Миколаївно та Олександре Васильовичу. Низький уклін Вам за те, що виховали такого сина, патріота рідної землі. Сил Вам і снаги, а ми збережемо пам’ять про нашого Героя – земляка Головка Анатолія Олександровича.

Фото без опису