Війна…  Скільки почуттів у цьому короткому слові з п’яти літер: біль втрат, розпач від безсилля, радість звільнених з полону та з-під окупації, ненависть і лють до підступного ворога, гордість за наших неймовірних воїнів, за наш незламний, волелюбний народ і віра у неминучу перемогу. 
13 січня 2023 року до нашої громади прилетіли одразу дві трагічні звістки. Поблизу Бахмута, де й досі йдуть жорстокі бої, загинули наші земляки : Тищенко Анатолій Андрійович з Новопокровки та Маринчук Володимир Адамович з Водяного. Один – зовсім ще юний, другий – у повному розквіті сил. Обидва – люди від землі, які любили працю і любили село. Скромні, врівноважені і відповідальні. Такими знали їх ми, односельці, такими ж залишилися вони і в пам’яті побратимів по зброї. Вони сповна виконали свій обов’язок перед Батьківщиною.                                                                                                      Минув уже рік, та біль від втрати не згасає у серцях рідних і близьких. Прийміть наші щирі співчуття. Нехай душі наших захисників знайдуть вічний спокій. Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
 Ніколи не забудемо їх відваги і мужності. Завдяки їм ми продовжуємо жити, а наша країна зберігає незалежність. Ніколи не пробачимо ворогам втрати найкращих наших синів. Вони захищають нас тепер на небесах. Будьмо гідними їхньої звитяги.
 Ми обов’язково переможемо.
 Слава Україні! Героям слава!

Фото без описуФото без опису