Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує батьків...
Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області
інформує батьків
«Готуємося до школи: здорове харчування школярів».
Реформу шкільного харчування започатковано з ініціативи дружини Президента Олени Зеленської. Презентовано оновлене меню для шкільних їдалень яке розраховано на 4 тижні та включає 160 страв.
З 1 вересня 2021 року набули чинності норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджені постановою Кабміну № 305 від 24 березня 2021 року.
Усі знають, що овочів та фруктів треба їсти більше. Але не секрет, що раніше в шкільному раціоні це вирішувалося просто та дешево: овочі — то виключно картопля (у кращому разі ще капуста), а фрукти — то тільки яблука. Дослідження довели, що українські школярі споживають забагато картоплі, що призводить до надлишкової ваги. Відтепер у звітах про стан виконання натуральних норм харчування картоплю рахуватимуть окремо. Переважно цей овоч піде на приготування перших страв та на одну-дві окремі страви на тиждень. До того ж картоплю готуватимуть більш корисними способами: наприклад, запікатимуть.
А ось справжні джерела вітамінів — свіжі й заморожені овочі та зелень — мають бути щодня, на кожне харчування — по 100 г. І краще не один вид, а асорті овочеве, салат (але це лише рекомендація). Квашена капуста та солоні огірки навіть узимку не замінять решту варіантів, адже їх дозволено пропонувати лише раз на тиждень. Передбачено й те, як зберігати вітаміни у продуктах: заборонено відварювати овочі за день до приготування салатів, не можна заправляти їх заздалегідь.
Нині чимало шкіл поступово вводять у своїх їдальнях страви зі «Збірника рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах». Там навіть бутерброд замість нащадка радянських часів (хліб, масло та сир чи ковбаса) перетворюється на кулінарний витвір з листком салату та овочевим додатком: тертою морквою, капустою, кружечками солоного огірка тощо. Легко зорієнтуватися, як додавати овочі всюди: у гарніри, десерти. Скажімо, рис обов’язково з овочами, незвичний смак має салат з буряка та ячної каші. Грецький суп авголемоно школам пропонують як суп із лимоном. Також кухарі мають відповідь, як з одного виду овочів приготувати різноманітні страви, щоб учням не набридло: наприклад, морквяний крем-суп, морквяна котлета, морквяне пюре з імбиром.
Замість установки дати «щось одне вітамінне» чіткі норми: не лише овочі, а й фрукти мають бути щодня, свіжі чи заморожені (по 100 г порція). А раз на тиждень хоча б 25 г сушених фруктів та ягід (наприклад, на узвар). Двічі на тиждень заплановані соки, але обов’язково без додавання цукру та підсолоджувачів. Загалом три чверті їжі дитини мають становити продукти рослинного походження.
Раніше в раціоні школярів п’ята частина всіх страв з м’яса припадала на ковбасу та сосиски. Зі шкільного харчування їх взагалі вилучили через високий вміст солі. Птицю (курку чи індичку) даватимуть переважно на сніданок та ще один раз на тиждень на обід. М’ясо на обід має бути тричі на тиждень. Порції птиці та м’яса: 70 г — для учнів до 10 років, 100 г — до 14 років, 120 г — від 14 років. Заради насичення дитячого організму білком також тричі на тиждень даватимуть яйця.
Рибу мають давати двічі на тиждень. Учні початкової школи матимуть порції по 60 г, старшокласники — вдвічі більші (120 г), а учні 5–9-х класів — 90 г. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація
І на сніданок, і на обід пропонують готувати злакові каші та макарони з вищим вмістом харчових волокон. Їх замінюватимуть лише два-три рази на тиждень страви з бобових та один-два рази — з картоплі. Також рекомендують віддавати перевагу кашам з вищим вмістом харчових волокон: скажімо, гречаній крупі замість рисової.
Знаєте, яка норма солі на добу для учня початкової школи? Лише один грам. Саме стільки рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Та й старшим дітям дозволено не значно більше: 1,5 г. До слова, дві сосиски на день на дві третини перекривають потребу дитини до 10 років у солі, а один плавлений сирок перевищує (1,2 г) її денну норму. Саме тому вони заборонені в шкільних їдальнях та буфетах.
Педіатри підрахували, що сучасні діти споживають у 2-3 рази більше цукру на день, ніж потребує їхній організм. Як наслідок, діти масово страждають через надмірну вагу, швидку перевтому, нервове збудження, поганий настрій та слабкий імунітет.
Ще одна незвична для сучасних дітей заборона: напої більше не можна підсолоджувати. Відомо, що діти споживали щодня 67 г доданого у страви цукру (за даними 2021 року), що значно перевищує допустимі здорові межі. Тож двічі на тиждень діти питимуть чай без цукру чи його замінників, а ще двічі — какао з молоком. Знов-таки підказка є в новому меню: лимонад, цикорієвий напій, липовий чай, чай з мелісою, масала, каркаде без цукру пити легше, бо вони мають власний яскравий смак.
Звісно, цукор обмежать в усіх стравах. У сніданку цукру та меду має міститися не більш ніж 7,5 г, а на обід — 10 г. У булках, здобі цього інгредієнта має бути не більш ніж 5 г на 100 г хлібобулочного виробу.
За чинними донедавна нормами на учня було передбачено лише пів склянки молока чи 100 г кисломолочних продуктів на тиждень. За новими правилами щодня дитина має отримувати на сніданок молочні чи кисломолочні продукти, бажано з доданим вітаміном D: склянку молока 2,5–3,2% жирності, або 125 г йогурту 1,5–2% жирності чи кефіру 2,5–3,2% жирності. Напій можна замінити такими продуктами: 125 г кисломолочного сиру, або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого.
Із харчових продуктів для дітей виключено дешеве масло — лише з масовою часткою жирів від 72%. У страви залежно від віку додаватимуть 2–3,5 г на сніданок та 2–5 г масла на обід. Рафінована олія теж має певні стандарти якості: має містити понад 50% мононенасичених жирів та менш ніж 40% поліненасичених (відповідно на сніданок 3,5–6,5 г, а на обід 7–10 г). До слова, якщо треба додавати жири у страви, то саме олії надається пріоритет.
Жирність продуктів, звісно, теж контролюватимуть. Наприклад, на обід дітям 6–10 років корисно вживати не більш ніж 24 г жирів, 11–14 років — до 29 г жирів, 14–18 років — до 32 г жирів. Із них насичених жирів — третина. Наприклад, таку кількість покриє порція страви з яловичини на обід.
Уперше за весь час хронічні особливості учня у харчуванні школа зобов’язана буде враховувати. Звісно, якщо діагноз офіційно підтверджено.
Найпростіша та найтиповіша ситуація — харчова алергія. З меню учня виключать продукти, які її спричиняють. Замість того, аби вмовляти дитину не з’їсти чогось небезпечного для неї в їдальні або особисто контролювати це, батькам потрібно буде лише передати довідку до школи.
Пам’ятаємо, що здорове харчування - шлях до відмінних знань!
Дніпровське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Дніпропетровській області
