Біографія

Кривобок Юрій Васильович  народився 30 вересня 1990 року в с.Ганно- Мусіївка ( раніше Червоноармійське), Солонянського району, Дніпропетровської області. Батько: Кривобок Василь  Тимофійович, мати:  Лідія  Микитівна. Трудова діяльність батьків  проходила в колгоспі. Юра  виховувався в працьовитій багатодітній родині. Мав три брата Олександра, Михайла, Володимира і три сестри Тамару, Альону, Інну. У великій родині у Юри були домашні обов’язки, які він відповідально виконував і з задоволенням допомогав меншеньким. В сім’ ї хлопець виділявся своєю увагою до старших , добротою, чуйністю.

    Здобував освіту наш Герой  в Дзержинівській середній школі. Завжди був відповідальним, чесним, врівноваженим , впевненим у собі юнаком. Щирий і відвертий, порядний і надійний – відгукуються друзі та однокласники про Юрія. 

     Цікавився технікою, тому після закінчення школи хлопець вирішив стати механізатором та працювати на землі у рідному селі.

     У 2008р.  був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. Після повернення - одружився. Разом із дружиною Ольгою  виховували двох дітей  Поліну і Констянтина, облаштували гарне, затишне подвір’я, будували плани на  майбутнє. Але, коли рідна земля потребувала захисту на Сході,   Юрій не зміг спокійно всидіти вдома і з 2016 року протягом одного року і двух місяців захищав свою країну в зоні АТО у складі 93 бригади.

Після повернення додому працював у ремонтній бригаді на залізничній станції « Лошкарівка». Колеги по роботі згадують Юрія доброзичливим, дружелюбним, надійним робітником. Прагнення допомогти іншим, велике бажання досягти результату – ось яким було його трудове кредо.

 Але кривава війна чорною імлою охопила рідну землю. Почалося повномасштабне вторгнення російського війська на територію України.  Юрій  мужньо став на захист Батьківщини  і вже ,28 лютого 2022 року  був мобілізований до  92 бригади  стрільцем – санітаром. Після  бойових дій біля с.Ізбицьке , що  на Харківщині, Юрій перестав виходити на зв'язок.  Надія, що живий і ось-ось зателефонує, у родини і друзів була до останього, протягом півтора роки. Але , на жаль, після довгих пошуків вдалось ідентифікувати тіло Героя і поховати на рідній землі.  Юрію назавжди залишиться 31….

Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя.