Біографія
Шлях до незалежності в українського народу завжди був нелегким. Кращі сини і дочки рішуче ставали на цей шлях до боротьби зі злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя. У цьому довгому списку і наш земляк Суремко Артур Васильович.
Він не був героєм. Він був звичайною людиною. Як і ми з вами, мав сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик його душі призвав до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Він віддав найдорожче – своє життя. За нас віддав. Аби ми жили.
Долюбили за нього, пісень за нього доспівали.
Суремко Артур Васильович
В бою за волю України, за честь і достоїнство свого народу загинув під селом Старомайорське, що на Донеччині, забезпечуючи національну безпеку. Він був справжнім патріотом України, незламним Воїном, котрий боронив її свободу, віддавши найцінніше – власне життя за вільне майбутнє кожного з нас. Загинув як герой. Бог забирає до себе найкращих, але світла пам'ять про Артура житиме в наших серцях.
Артур Суремко народився 12 грудня 1984 року в селі Павлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області. Закінчив 9 класів Павлівської школи, у 1999-2001 навчався в Новопокровській гімназії.
З 2003 по 2004 проходив строкову військову службу.
Час невпинно летів… Ще недавно сам був дитиною, а вже став батьком. Був по-справжньому щасливим, бо мав гарну дружину і доньку. Незабаром народився синочок.
У зв`язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року Артура мобілізували на захист Батьківщини. Місця дислокації: Артемівськ, Краматорськ, Дебальцеве, Костянтинівка, Перше Травня…
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, знову став на захист Батьківщини.
Мав нагороди: Медалі «Учасник АТО», «Військова доблесть», «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизни», Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІI ступеня
12 серпня 2023 року обірвалося життя Артура, він загинув в бою з російськими окупантами, захищаючи незалежність своєї держави.
Похований 19 серпня 2023 року в рідному селі Павлівка Дніпровського району Дніпропетровської області, де проживає мати героя.
Залишилися мати, дружина, донька Аріана та син Тимофій.