Біографія

Кожна людина має свій життєвий шлях. Непростим, коротким але яскравим був він у Колісника Віталія Андрійовича.

Колісник Віталій Андрійович - народився Віталій 5 жовтня 1994 року в селі Петриківка Солонянського (Дніпровського) району Дніпропетровської області в простій селянській родині. Зростав цікавим, допитливим хлопчиком. Любив поратися з татком по господарству, допомагав мамі готувати різні страви.

У 2001 році пішов до першого класу Петриківської неповної середньої школи, яку закінчив у 2010 році. У школі був скромним, веселим, артистичним, мав багато друзів. Активно приймав участь у шкільних заходах, святах. Займався у спортивних секціях з футболу, тенісу, мав численні грамоти та подяки за участь та перемоги у шкільних і районних спортивних змаганнях. Після закінчення 9 класу продовжив навчання в 10-11 класах Олександропільської середньої школи.

Після здобуття повної загальної середньої освіти юнак вступив у 2012 році до ВПУ № 17 міста Дніпро, бо з дитинства мріяв стати кухарем. Гарно навчався в училищі 1,5 роки, і після отримання диплому вирішив працювати за спеціальністю - влаштувася кухарем у ресторан "Челентано".

У 2015 році був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у Києві в Президентських військах на посаді водія-механіка. Возив побратимів у зону АТО. Після завершення строкової служби переїхав до Дніпра, де працював на заводі. Мав великі плани на життя, мріяв створити сім'ю.

Але всі плани порушила Війна. З перших днів повномасштабного вторгнення росії на Україну, Віталій одним із перших пішов боронити рідну землю від російської нечисті. З 26 лютого 2022 року проходив військове загартування у 25 Окремій Повітряно-Десантній Бригаді. 14 вересня ворожа куля обірвала життя юнака під час бойових дій у Донецькій області.

Без Віталія залишилися згорьовані батьки, сестра та кохана дівчина

Поховали Героя у рідному селі Петриківка. Над могилою майорить український прапор, як символ нескореності ворогам.

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях і пам'яті!