ГАЛУЗІН Євгеній Вадимович

Галузін Євген Вадимович – народився 18.08.1982 р. в селі Новопокровка Солонянського р-ну. Ріс звичайним хлопчиком, до школи пішов у 1988 році – закінчив 1999 році. Вчився посередньо, любив працювати, було багато друзів, жив у бабусі з дідусем. Після закінчення школи, відразу пішов працювати, любив автомобілі. У 2001 році пішов служити до лав Збройних Сил України. Відслуживши 1.5 місяців, повернувся до м. Дніпро, де працював на фірмі «Стеора» - водієм. Дуже любив свою професію – автомобіліста.

У 2007 році одружився, 2009 році став татом, народилась донечка Ліза. У 2013 році шлюб розірвався. Життя продовжувалося. У 2014 році почалося АТО, він пішов далі нести свою службу вже в серпні 2014 р., прослужив один рік прийшов із званням сержант – відзнака від Президента України. І надалі пішов працювати шофером.

Почалося нове життя, з новою сім'єю в якій прожив 6,5 років.

І знову війна з рф. З перших днів записався до лав Збройних Сил України і вже 28.02.2022 р. відправили в м. Кривій Ріг – 17 танкова бригада. Маму жалів і оберігав не дуже хотів розповідати, але йому хотілося щоб швидко все закінчилося. 01.04.22 р. їх бригадою відправили в Луганську обл. Новотошківку 29 – блок пост, де і загинув сержантом – героєм 06.04.22 р.

Президент нагородив мого синочка вже посмертоно – орденом «за мужність III ступеня».