Біографія

МАЖАРА СЕРГІЙ  ОЛЕКСАНДРОВИЧ - народився 9 вересня 1996 року в с. Бутовичівка Солонянського р-ну у багатодітній родині Олександра Юрійовича та Людмили Миколаївни. Крім Сергія, у сім’ї зростали ще два його брати – Роман та Олександр – і сестра Наталія.

Змалечку вирізнявся своєю чуйністю і щирістю, якоюсь безмежною добротою. Як і всі діти, був веселим і допитливим, завжди привітним і трохи наївним.

Роки навчання пройшли у Криничанській середній школі. У пам’яті однокласників та вчителів Сергій залишився привітним, товариським. Нехай не міг похвалитися високими балами, та завжди старанно трудився. Мав багато друзів, відвідував різні гуртки.

Після закінчення школи пішов працювати. На строкову службу його не взяли через стан здоров’я.

Та з початком повномасштабної агресії російської федерації Сергій разом з братами став на захист рідної землі. Вступив до лав Національної Гвардії України. Пройшов вишкіл у Львові. Там йому присвоїли звання молодшого сержанта.

Спочатку службу проходив на кордоні з Білоруссю. Знаючи, що Сергій уміє вправно куховарити, командир призначив його готувати їжу побратимам. Та хлопець не міг цим задовольнитися. Йому хотілося нищити ворога безпосередньо у бою. «Я йшов воювати», - казав він.

 За власним бажанням приєднався до штурмової бригади «Буревій», де був старшим механіком-водієм на бойовій машині піхоти. У квітні 2023-го року прийшов додому у відпустку. Здійснив ще одне своє бажання: одружився з коханою Катериною, яка припала до душі і батькам. Вони разом планували будувати майбутнє і мріяли про діточок. Жив думками про родинне життя.

Але, на жаль, цим мріям не судилося здійснитися. 8 травня 2023-го року Сергій загинув внаслідок артилерійського обстрілу противника у смт Білогорівка на Луганщині, не доживши до свого 27-го дня народження.

Сергій виявився справжнім захисником своєї країни, готовим ризикувати своїм життям для збереження миру та безпеки. Його сміливість і відданість величезному завданню - захисту нації - є прикладом для наслідування.