Дії населення при оповіщенні про хімічне зараження навколишнього середовища

В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких – хімічна аварія, що може трапитися на режимних об’єктах або об’єктах інфраструктури як у мирний час, так і під час бойових дій.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин:

  • забруднення навколишнього середовища;

  • небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів);

  • сильні руйнування на значній території внаслідок можливого хімічного вибуху.

Після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації, відкрийте офіційні повідомлення місцевої влади та ДСНС і виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.

Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор), чекайте повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або скотчем задля неможливості проникнення в приміщення парів (аерозолів) хімічно небезпечних речовин.

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла забезпечує непроникнення хімічно небезпечних речовин у приміщення.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватно-марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація хімічно небезпечних речовин.

Надання домедичної допомоги при ураженні небезпечними хімічними речовинами (НХР)

Перша домедична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

В першу, чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.

На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовинами потерпілому забезпечити спокій і тепло.

При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла і зверніться за допомогою до медичного закладу.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

ХЛОР

Ознаки отруєння хлором: 

різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювання, задуха, порушення координації рухів, сльозотеча.

Запам’ятайте!  Під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога при отруєнні хлором:

одягніть протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином харчової соди і виведіть ураженого на свіже повітря. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

  1. Заплющити очі та затримати дихання.

  2. Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).

  3. Не бігти.

  4. Спробувати визначити напрямок вітру.

  5. Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.

  6. За неможливості вийти – знайдіть якусь височинь і прямуйте до неї: хлор стелиться по землі.

  7. При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.

АМІАК

У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини.

Ознаки отруєння аміаком:

          печіння в носі, горлі, дихальних шляхах, що може викликати дихальну недостатність через набряк та ураження дихальних шляхів. Через різкий запах аміаку його присутність досить легко помітити, проте аміак призводить до послаблення нюху, через що речовину можна і не помітити у повітрі.

Підвищене серцебиття, порушена частота пульсу.

При контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

           Запам’ятайте! Діти можуть більше страждати від аміаку, оскільки поверхня їх легень більше по відношенню до всього тіла ніж у дорослих. Через менший ріст, ніж у дорослих, вони знаходяться ближче до землі, де концентрація аміаку вища

 Перша допомога при отруєнні аміаком:

         одягніть протигаз або ватно-марлеву пов'язку, змочену водою, краще 5% розчину оцтової або лимонної кислоти і виведіть ураженого на свіже повітря. Дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу). Дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою. При задусі необхідний кисень. При спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію. Потерпілого необхідно транспортувати в лежачому положенні. При набряку легень – штучне дихання робити не можна! При потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією. При уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної кислоти. При зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію.

Дії в осередку зараження:

  1. Заплющити очі та затримати дихання.

  2. Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).

  3. Не бігти.

  4. Спробувати визначити напрямок вітру.

  5. Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.

  6. За неможливості вийти – знайдіть якусь низину і прямуйте до неї: аміак піднімається нагору.

  7. При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.